Ще 10-15 років тому більшість речей жила за одним сталим сценарієм. Купили – використали – викинули. Сьогодні цей підхід дедалі більше виглядає застарілим і навіть небезпечним. Світ стикається з перевантаженням сміттям, виснаженням ресурсів і кліматичними змінами, які вже неможливо ігнорувати.
Щороку у світі утворюються тонни відходів. Лише на долю пластику приходиться близько 350 мільйонів тонн на рік. При цьому переробляється лише 10%, а 82 мільйони тонн утилізуються неправильно та потрапляють у природу. Щодо текстилю ситуація схожа. Щорічно це близько 92 мільйонів тонн текстилю. При цьому до 87% одягу спалюється або потрапляє на звалища. В результаті полігони ростуть, океани забруднюються, а виробництво нових речей потребує все більше енергії та сировини.
В цьому контексті потрібне переосмислення споживання. І одна з його ключових складових – апсайклінг. Розберемося детальніше з цим аспектом та його впливом на довкілля.
Апсайклінг – це не просто переробка. Якщо пояснювати апсайклінг простими словами, то це процес, коли старі або непотрібні речі не утилізують, а перетворюють на щось нове. Потрібне, цінне та функціональне. Інакше кажучи, апсайклінг – це відповідь на питання про те, як перетворити відходи на корисні речі. При чому, не витрачаючи зайвих ресурсів.
Наприклад, стара футболка стає еко сумкою, дерев’яні піддони перетворюються на стильні меблі, а скляні банки – на органайзери чи декор. Це і є та сама креативна переробка речей, що поєднує в собі екологію, економію та творчість.
Ці два слова іноземного походження досить часто плутають. Тим більш, що вони стосуються одного – перетворення відходів. Проте різниця є і вона принципова.
Ресайклінг (recycling) – це майже дослівно з англійської переробка відходів. Тобто процес, коли матеріал руйнується і з нього створюється новий продукт. Наприклад, пластик переплавляється в гранули. Це звісно, дуже потрібний процес, але він має певні обмеження. А саме – потребу в промислових ресурсах та енерговитратах.
Апсайклінг (upcycling) можна перекласти як підвищення в циклі, покращення через повторне використання або підняття цінності. Ключова відмінність – матеріал не руйнується, а доповнюється та отримує нову функцію. Цей процес не потребує складних промислових процесів, зберігає форму або частину функціоналу речі.
Тобто головна різниця між апсайклінгом і ресайклінгом у підході. Або ми “знищуємо і створюємо заново”, або “переосмислюємо і покращуємо”. Обидва методи важливі, але апсайклінг має ключову перевагу. Він доступний кожному у повсякденному житті. Додатково слід зазначити, що поруч з апсайклінгом та ресайклінгом знайшлося місце ще одному терміну. Реюз (reuse) – це найпростіший рівень. Не потрібно ані переробки, ані змін, ані додаткових ресурсів чи творчості. Просто скляну банку з-під соусу можна використати для круп, а пакувальну коробку з пошти як органайзер в гаражі.
Апсайклінг в Україні наразі викликає все більше зацікавленості серед різних верств населення. Причин цього безліч. Але головна ідея в тому, що ресурси не повинні ставати сміттям. Це ключовий принцип того, як працює нова філософія повторного використання. Серед додаткових аспектів:
Цікаво те, що такий підхід на побутовому рівні прямо пов’язаний із тим, як працює циркулярна економіка загалом. На відміну від лінійної моделі (виробив-використав-викинув), тут передбачено замкнений цикл, де відходи стають ресурсом.
Свідоме споживання та екологічний спосіб життя серед українців стають все більш популярними. Не може не тішити той факт, що країна та її мешканці рухаються у правильному напрямку. Апсайклінг, своєю чергою, вже досить давно перестав бути якимось нішевим хобі. Поступово він захоплює українців, причому одразу на двох рівнях – в домашніх та комерційних умовах.
У повсякденному житті українців повторне використання речей історично було нормою. Ще до того, як з’явилися модні терміни, багато сімей практикували те, що сьогодні називається апсайклінгом. Сьогодні ця практика просто переосмислюється, розвивається та набуває нових сенсів.
Ось кілька реальних прикладів:
Саме так крок за кроком українці формують звички до свідомого споживання речей.
Сьогодні повторне використання речей та перетворення відходів вже вийшло за межі домашньої майстерні. Наразі це повноцінний бізнес-напрям, що стабільно завойовує увагу все нових і нових прихильників. Цікаво те, що у бізнес-сфері це не просто компроміс заради екології. Тут у гру вступає дизайн, унікальність та додана цінність. Серед апсайкл-брендів, наприклад:
Апсайклінг речей в побуті насправді не таке вже й складне завдання. Достатньо всього лише озирнутися по сторонах, вибрати речі, які здаються відходами та прикласти трохи креативу. Водночас важливо розуміти те, що найкраще доля апсайклінгу підходять речі, що добре зберегли свою структуру та якість матеріалу. Тому щоденний догляд за одягом та текстилем відіграє ключову роль. Саме в цьому на допомогу приходять продукти MADEFOR. Наприклад, гелі для прання на ензимній основі:
Плямовивідники від MADEFOR, своєю чергою:
Це простий, але дієвий приклад того, як щоденні звички допомагають зберегти речі довше або взагалі дати їм друге життя. Адже почати можна з малого – правильного догляду, екологічного вибору засобів та повторного використання замість одноразового. Кожен маленький крок створює ефект для природи, ресурсів і майбутніх поколінь.
